Виховна робота

Виховні заходи:

          Яна Яковенко
    ПРО КОЗАКІВ

В сиву-сиву давнину
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну
Сунулися без упину
Ляхи, турки та татари,
Москалі та яничари.
Щоб палить сади і хати,
Щоб людей в неволю гнати.

Козаки скликають раду :
- Не буде ворогу пощади !
Вірні коні рвуться в битву,
Крешуть іскри з-під копита.
За чарівний спів дівочий,
За спокійні дні та ночі –
Шаблі весело дзвенять,
Вражі голови летять.


                         
                        І на морі, і в степах
                       Наганяли вони страх,
                       Бо найкращі вояки –
                       Запорозькі козаки !
                       І не буде переводу
                        Українському народу
                     Доки із глибин сторіч
                      Долина козацький клич.

            
             
             КОЗАЦЬКА МИРИЛКА
                              
              Я козак і ти козак,
              Я вояк і ти вояк,
             Щоб в бою стояти мужньо
            Ми повинні бути дружні.
             Ми хоробрі вояки –
            Побратими-козаки.

              КОЗАЦЬКА РОЗМИНКА
                              
               Раз - два - голова,
             Щоб трималася на в’язах
             Ми тренуємо всі м’язи
             Три - чотири, руки в ділі -
             Раз кулак, два кулак -
             Бий сильніше, козак.
             Щоб триматись на коні,
              Треба ноги нам міцні,
             Сильні ноги, дужі ноги -
              Не злякаються дороги.
           Підемо разом в присядку -
            Це найкраща нам зарядка.
           ГЕЙ, КОЗАЧЕ - КОЗАЧЕНЬКО
                   
                    Гей, козаче – козаченько,
                   Тай хоробре серденько,
                    Ой, міцні в нього руки –
                    Ворогам для науки!
                   
               Як козак засміється –
             Ворог з остраху трясеться,
             Як козак заспіває –
              Вороги чимдуж тікають!
                      

                     
                       Як козак затанцює –
                         Увесь світ його чує,
                      Зелен-дубе розвивайся,
                      Гей душа, розкриляйся!
                      
                      А душі тільки й треба –
                    Степ широкий та небо,
                     Під сідлом коник чалий,
                       Побратим не лукавий.
                      

                       Гей, гуляти-воювати
                       Знов поїдемо брате,
                      Не топтали щоб чужинці
                     Наші землі українські!
                      
                     Там чи смерть, чи життя -
                      Нам не буде забуття!
                       Якщо голови складемо –
                        У піснях доживемо!
                       

Немає коментарів:

Дописати коментар